-
1 живого места не осталось нет
• ЖИВОГО МЕСТА НЕТ < НЕ ОСТАЛОСЬ> coll[VPsubj/ gen]=====1. живого места не осталось нет на ком s.o.'s severely beaten, disfigured: на X-e живого места нет ≈ X is beaten black-and-blue; X is black-and-blue all over; X is bruised from head to foot; X is beaten to a pulp.2. s.o. is so covered with dirt (tattoos etc) or sth. is so covered with filth (drawings, holes etc) that nothing of his or its original appearance remains: на X-e живого места нет ≈ there isn't a clean (clear etc) spot (place) to be seen on X; there isn't a single (isn't one) patch on X where [NP denoting the original surface]⇒ is visible.♦...Воркута весь разрисован [татуировками], живого места нет ни на лице, ни на теле (Марченко 1)... Vorkuta was absolutely smothered in tattoos, with not a clear place to be seen either on his face or body (1a).♦ И еще я знаю про Зенкова, что он любил красивые вещи. Вернее, не красивые, а изукрашенные. В музее хранится его портсигар из уральского камня. На нем не осталось живого места. Он весь в вензелях, образках, разноцветных жгуче-синих и розовых эмалях с картинками и видами (Доморовский 1). I also found that Zenkov loved beautiful things, or rather not beautiful but decorative things. His cigar-box made of uralite has been preserved in the museum. There is not a single patch on it where the stone is visible. It is covered in monograms, curlicues, pictures and views painted in hot pink and blue enamels (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > живого места не осталось нет
-
2 живого места нет
• ЖИВОГО МЕСТА НЕТ < НЕ ОСТАЛОСЬ> coll[VPsubj/ gen]=====1. живого места нет на ком s.o.'s severely beaten, disfigured: на X-e живого места нет ≈ X is beaten black-and-blue; X is black-and-blue all over; X is bruised from head to foot; X is beaten to a pulp.2. s.o. is so covered with dirt (tattoos etc) or sth. is so covered with filth (drawings, holes etc) that nothing of his or its original appearance remains: на X-e живого места нет ≈ there isn't a clean (clear etc) spot (place) to be seen on X; there isn't a single (isn't one) patch on X where [NP denoting the original surface]⇒ is visible.♦...Воркута весь разрисован [татуировками], живого места нет ни на лице, ни на теле (Марченко 1)... Vorkuta was absolutely smothered in tattoos, with not a clear place to be seen either on his face or body (1a).♦ И еще я знаю про Зенкова, что он любил красивые вещи. Вернее, не красивые, а изукрашенные. В музее хранится его портсигар из уральского камня. На нем не осталось живого места. Он весь в вензелях, образках, разноцветных жгуче-синих и розовых эмалях с картинками и видами (Доморовский 1). I also found that Zenkov loved beautiful things, or rather not beautiful but decorative things. His cigar-box made of uralite has been preserved in the museum. There is not a single patch on it where the stone is visible. It is covered in monograms, curlicues, pictures and views painted in hot pink and blue enamels (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > живого места нет
-
3 живого места не осталось
• ЖИВОГО МЕСТА НЕТ < НЕ ОСТАЛОСЬ> coll[VPsubj/ gen]=====1. живого места не осталось на ком s.o.'s severely beaten, disfigured: на X-e живого места нет ≈ X is beaten black-and-blue; X is black-and-blue all over; X is bruised from head to foot; X is beaten to a pulp.2. s.o. is so covered with dirt (tattoos etc) or sth. is so covered with filth (drawings, holes etc) that nothing of his or its original appearance remains: на X-e живого места нет ≈ there isn't a clean (clear etc) spot (place) to be seen on X; there isn't a single (isn't one) patch on X where [NP denoting the original surface]⇒ is visible.♦...Воркута весь разрисован [татуировками], живого места нет ни на лице, ни на теле (Марченко 1)... Vorkuta was absolutely smothered in tattoos, with not a clear place to be seen either on his face or body (1a).♦ И еще я знаю про Зенкова, что он любил красивые вещи. Вернее, не красивые, а изукрашенные. В музее хранится его портсигар из уральского камня. На нем не осталось живого места. Он весь в вензелях, образках, разноцветных жгуче-синих и розовых эмалях с картинками и видами (Доморовский 1). I also found that Zenkov loved beautiful things, or rather not beautiful but decorative things. His cigar-box made of uralite has been preserved in the museum. There is not a single patch on it where the stone is visible. It is covered in monograms, curlicues, pictures and views painted in hot pink and blue enamels (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > живого места не осталось
-
4 живого места нет
живого места нет (не осталось) (на ком, на чём, в чём)разг.one is beaten to a pulp (to a frazzle, to a mummy); one is beaten black and blue; there isn't a whole spot on smb.; smth. is mashed to a pulpЖивого места не было на том сержанте, всё его тело было перебито и переколото, а он всё дрался с врагом... (Б. Горбатов, Алексей Куликов, боец) — There wasn't a whole spot on the sergeant. His entire body had been riddled and punctured; but still he fought...
- В позапрошлом году [Миша] сотворил глупость - искололся весь у одного безработного морячка. Живого места на коже не осталось. Всё в татуировках: якоря, русалки, обезьяны... (В. Беляев, Старая крепость) — Two years ago he did a daft thing - got an unemployed sailor to tattoo him all over. Not a clean patch on him anywhere. Anchors, mermaids, monkeys...
Это был бы, конечно, неплохой комплект для всякой годной машины, но не для "МАЗа", в котором, наверное, живого места не было. (Г. Владимов, Большая руда) — It wouldn't have been a bad set of parts for any proper machine, but not for the MAZ, which was mashed to a pulp.
Русско-английский фразеологический словарь > живого места нет
-
5 ЖИВОГО
-
6 живого места не остается
-
7 живого места нет
= живого места не остается com contusões ou feridas em todo o corpo; está tudo em carne viva -
8 живого места не осталось
-
9 живого места нет
= живого места не осталось зарарланмаган урыны калмаган -
10 НЕТ
-
11 живого места нет
-
12 лицо
-а, πλθ. лица ουδ.1. πρόσωπο•черты -а τα χαρακτηριστικά του προσώπου•
круглое лицо στρογγυλό πρόσωπο•
угрюмое лицо σκυθρωπό πρόσωπο•
раскрасневшееся лицо κατακόκκινο πρόσωπο•
выражение -а έκφραση του προσώπου.
2. μτφ. μορφή ατομική, ιδιότητα•профессиональное лицо работника η επαγγελματική μορφή του εργατούπαλλήλου.
3. άτομο, άνθρωπος•соревнование между -ами άμιλλα μεταξύ ατόμων•
историческое лицо ιστορικό πρόσωπο•
официальное лицо επίσημο πρόσωπο.
|| φυσιογνωμία•романическое лицо ρωμαντική φυσιογνωμία.
4. η όρθα (υφάσματος), η καλή μεριά ή όψη•гладить материю с -а σιδερώνω το ύφασμα από την όρθα.
|| πρόσοψη κτιρίου.5. (γραμμ.) το πρόσωπο•глагол в форме третьего -а ρήμα τρίτου προσώπου.
εκφρ.в лицо (говорить, бранить) – κατά πρόσωπο (κατάμουτρα) λέγω, βρίζω•в - – στο πρόσωπο•от -а – εξ ονόματος, από μέρους•перед -ом – μπροστά, ενώπιον•- ом к – με το πρόσωπο (εστραμμένο) προς•- ом к -у – ο ένας απέναντι στον άλλον (αντίκρυ)•юридическое лицо – νομικό πρόσωπο (για ίδρυμα, οργάνωση κλπ.)• на одно лицо το ίδιο, πανομοιότυπο•- а (живого) нет – κατάχλωμος, σαν νεκρός•повернуться ή встать -ом к – κάνω (δίνω) το παν για τη λύση ενός ζητήματος•показать товар с -а – δείχνω το εμπόρευμα από την καλή όψη•- ом в грязь не ударить – βγαίνω καθαρός (χωρίς γάνες ή μουτζούρες)•знать в лицо кого – γνωρίζω κάποιον εξ όψεως ή από τη φυσιογνωμία•смотреть ή глядеть в лицо чему – αντιμετωπίζω τι θαρραλέα, άφοβα•к -у – ταιριάζει, πηγαίνει•не к -у – δεν ταιριάζει, δεν πηγαίνει•с каким -ом явиться ή показаться – με τί πρόσωπο (μούτρα) να βγω, να εμφανιστώ•не взирая на -а – αδιακρίτως προσώπων•в лицо опасности – μπροστά στον κίνδυνο•он показал своё настоящее лицо – αυτός έδειξε το πραγματικό του πρόσωπο•главное действующее лицо – ο πρωταγωνιστής•важное лицо – σοβαρό πρόσωπο•сделать кислое лицо – ξινίζομαΐι, μορφάζω. -
13 лицо
с1. рӯй, чеҳра, рухсора, афт, симо, башара; красивое лицо рӯи зебо; вытянутое лицо 1). рӯи дароз 2) перен. чеҳраи мушавваш2. перен. симо, хислатҳои хоси касе; не имёть своего лица дорои хислатҳои хоси худ набу-дан3. шахс, одам, кас; частное лицо шахси ғайрирасмй; историческое лиц шахси таърихӣ4. рӯй, тарафи роста5. грам. шахс; изменение глагола по лицам тасрифи феъл аз рӯи шахс <> действующее лицо 1) лит. қаҳрамон 2) иштироккунанда; действующие лица и исполнители театр. иштироккунандагон ва иҷрокунандагони ролҳо; должностное лицо мансабдор; юридическое лицо юр. шахси юридикӣ; физиче-ское лицо юр. шахси вокеӣ; лицом к кому--чему-л. 1) ба касе, чизе рӯ оварда; 2) рӯи (пеши, саҳни) чизе; сестьлицом к свету рӯ ба. рӯшноӣ оварда нишастан; лицом к лицу (стоять, встретиться) 1) рӯ ба рӯ (истодан, шудан); 2) бевосита; в лицо говорить рӯйрост (кушоду равшан) гуфтан; на одно лицо ба якдигар монанд, як себу ду тақсим; невзирая на лица рӯйбинӣ накарда, бе рӯйбинӣ, риояи хотир накарда; от лица кого-л. аз номи касе; перед лицом 1) кого-л. дар пеши (дар ҳузури, дар назди) шахсе; 2) чего-л. дар сурати мавҷуд будани чизе; быть к лицу кому 1) зебидан, ҷоиз (раво) будан, шинам омадан 2) муносиб будан; в поте лица трудиться бо арақи ҷабин меҳнат кардан; смотреть (глядёть) в лицо чему нотарс рӯ ба рӯ шудан; делать какое-л. лицо ифодаи чеҳраро дигар кардан; знать в лицо кого-л. бо касе чашмдид. будан, касеро шинохтан; он изменился в -лице қиёфааш дигар шуд; лица [живого] нет на кьом-л. ранги касе парид; лицом в грязь не ударить шарманда (рӯйсиёҳ) нашудан; лицом не вышел хушрӯ не, бадафт; на лице написано у кого, чьём намоён, ба ҳама маълум; ни кровинки в лице у кого ранги рӯ парида; повернуться -лицом к чему-л. диққат кардан, аҳамият додан; с каким лицом я покажусь теперь ему на глаза? ман акнун чӣ тавр ба рӯяш нигоҳ мекунам?; смотреть правде в лицо аз ҳақиқат бим надоштан (руй натофтан); спасть с лица прост. худро гирондан; стереть с лица земли ба замин яксон кардан, несту нобуд кардан; у него лицо вытянулось 1) (от удивления) кайфаш (ҳушаш) парид 2) (от худобы) ҷеҳрааш коҳидааст; с лица не воду пить погов. ҳуснашро ба лаълй андохта ба бозор намебарорӣ -
14 М-89
ЖИВОГО МЕСТА НЕТ (HE ОСТАЛОСЬ) coll VP subj. /geJ1. - на ком s.o. is severely beaten, disfigured: на X-e живого места нет = X is beaten black-and-blueX is black-and-blue all over X is bruised from head to foot X is beaten to a pulp.2. s.o. is so covered with dirt (tattoos etc) or sth. is so covered with filth (drawings, holes etc) that nothing of his or its original appearance remains: на X-e живого места нет - there isn't a clean (clear etc) spot (place) to be seen on Xthere isn't a single (isn't one) patch on X where NP denoting the original surface) is visible....Воркута весь разрисован (татуировками), живого места нет ни на лице, ни на теле (Марченко 1)... Vorkuta was absolutely smothered in tattoos, with not a clear place to be seen either on his face or body (1a).И еще я знаю про Зенкова, что он любил красивые вещи. Вернее, не красивые, а изукрашенные. В музее хранится его портсигар из уральского камня. На нем не осталось живого места. Он весь в вензелях, образках, разноцветных жгуче-синих и розовых эмалях с картинками и видами (Домбровский 1). I also found that Zenkov loved beautiful things, or rather not beautiful but decorative things. His cigar-box made of uralite has been preserved in the museum. There is not a single patch on it where the stone is visible. It is covered in monograms, curlicues, pictures and views painted in hot pink and blue enamels (1a). -
15 ни
1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].* * *I1) част. ні, усилит., ані; ніже́ни души́ — ні (ані́) душі́
ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі
ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не
ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже
2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хочкто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в
во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь
как ни на е́сть — хоч би там я́к
како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший
3) союз ніни..., ни... — ні..., ні
IIни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю
-
16 живой
1.1) ( который живёт) vivo, vivente••живого места нет — è tutto una piaga ( о человеке); è stato rifatto già mille volte (о том, что переделывалось много раз)
2) ( состоящая из людей) vivo, umano3) ( непоседливый) vivo, vivace, vispo4) (выразительный, подвижный) vivo, espressivo5) ( бойкий) vivo, vivace, animato6) (деятельный, интенсивный) vivo, attivo, intenso7) ( остро переживаемый) vivo, acuto, intenso2.vivo м., vivente м.остаться в живых — rimanere in vita, sopravvivere
* * *I прил.1) vivo, vivente2) ( деятельный) vivo, dinamico, attivoживо́й ребёнок — un bambino vivace
3) (занимательный, выразительный) vivo, brillante4) полн. ф. (реальный, жизненный) vivo, vitale5) ( интенсивно проявляющийся) vivo, intenso, vividoживое воспоминание — un vivo / vivido ricordo
живо́й ум — vivida intelligenza
6) кратк. ф. (связанный, основанный на чём-л.) che vive di qc, qd, che si nutre di qc••живо́й язык — lingua viva
жив-здоров разг. — vivo e vegeto; sano e salvo
живая сила спец. — forza viva
живые деньги — contanti m pl
живо́й вес спец. — peso vivo
живого места нет / не осталось — e tutto una piaga
Жив, курилка! — La malerba non muore mai! Toh, chi si vede!
II м.ни жив ни мёртв разг. — mezzo morto, piu morto che vivo
••остаться в живых — restare vivo; scampare vi (e)
в живых нет кого-л. — non e piu tra i vivi
* * *adj1) gener. vivido, brioso, destituzione, fiero, vlvace, folletto, sveglio, vivente, animato, arzillo, attivo, floreale (о речи, языке), florido, gaio, leggiero, vispo, vivace, vivo2) obs. cruscolo3) liter. svegliato4) arts. pronto -
17 МЕСТА
-
18 живой
жив||о́й1. viva, vivanta;2. (оживлённый) verva, vigla;\живой челове́к viglulo;♦ \живойы́е цветы́ naturaj floroj;\живойа́я и́згородь arbustbarilo;\живой язы́к vivanta lingvo;заде́ть за \живойо́е tuŝi la plej senteblan lokon (или temon).* * *прил.1) vivoживо́й и здоро́вый — sano y salvo
пока́ я жив — mientras viva, mientras esté vivo
ни жив ни мёртв — más muerto que vivo; ni vivo ni muerto
быть живы́м челове́ком — ser una persona de carne y hueso
оста́ться в живы́х — quedarse con vida
заста́ть кого́-либо в живы́х — llegar a ver a alguien vivo, encontrar a alguien vivo
ве́чно живо́й — eternamente vivo
всё живо́е — todo lo vivo
жива́я стена́ перен. — muro humano
жива́я о́чередь — cola f ( de personas)
жива́я приро́да — naturaleza viva
живы́е цветы́ — flores vivas (naturales)
жива́я и́згородь — seto vivo
живо́й ребёнок — niño vivo (despierto)
живо́й взгляд — mirada viva
3) ( деятельно проявляющийся) vivo, activoживо́й ум — inteligencia viva (despierta)
живо́й интере́с — interés vivo
живо́е уча́стие — participación activa
живы́е о́тклики — ecos (comentarios) vivos
живо́е де́ло — quehacer cotidiano
4) ( выразительный) vivo, expresivoживо́й стиль — estilo vivo
живо́е изображе́ние — representación viva
- живая ранаживо́й приме́р — un vivo ejemplo
- живого слова не услышишь••живо́й портре́т — retrato vivo
живы́е карти́ны — cuadros vivos
живо́й вес — peso en vivo (en pie)
жива́я си́ла — fuerza viva
жива́я вода́ ( в сказках) — agua viva
живо́й уголо́к (в школе и т.п.) — rincón zoológico
ни живо́й души́ — ni un alma
на живу́ю ни́тку разг. — a toda prisa; a punto largo, con descuido
живо́й язы́к — lengua viva
ни жив, ни мёртв — más vivo que muerto
живо́го ме́ста нет — no hay (no queda) un lugar sano
заде́ть (затро́нуть) за живо́е — tocar a lo vivo (en lo vivo)
шить на живу́ю ни́тку — hilvanar vt
ре́зать по живо́му — cortar por lo sano
жи́вы бу́дем - не помрём погов. ≈≈ saldremos sanos y salvos
* * *прил.1) vivoживо́й и здоро́вый — sano y salvo
пока́ я жив — mientras viva, mientras esté vivo
ни жив ни мёртв — más muerto que vivo; ni vivo ni muerto
быть живы́м челове́ком — ser una persona de carne y hueso
оста́ться в живы́х — quedarse con vida
заста́ть кого́-либо в живы́х — llegar a ver a alguien vivo, encontrar a alguien vivo
ве́чно живо́й — eternamente vivo
всё живо́е — todo lo vivo
жива́я стена́ перен. — muro humano
жива́я о́чередь — cola f ( de personas)
жива́я приро́да — naturaleza viva
живы́е цветы́ — flores vivas (naturales)
жива́я и́згородь — seto vivo
живо́й ребёнок — niño vivo (despierto)
живо́й взгляд — mirada viva
3) ( деятельно проявляющийся) vivo, activoживо́й ум — inteligencia viva (despierta)
живо́й интере́с — interés vivo
живо́е уча́стие — participación activa
живы́е о́тклики — ecos (comentarios) vivos
живо́е де́ло — quehacer cotidiano
4) ( выразительный) vivo, expresivoживо́й стиль — estilo vivo
живо́е изображе́ние — representación viva
- живая ранаживо́й приме́р — un vivo ejemplo
- живого слова не услышишь••живо́й портре́т — retrato vivo
живы́е карти́ны — cuadros vivos
живо́й вес — peso en vivo (en pie)
жива́я си́ла — fuerza viva
жива́я вода́ ( в сказках) — agua viva
живо́й уголо́к (в школе и т.п.) — rincón zoológico
ни живо́й души́ — ni un alma
на живу́ю ни́тку разг. — a toda prisa; a punto largo, con descuido
живо́й язы́к — lengua viva
ни жив, ни мёртв — más vivo que muerto
живо́го ме́ста нет — no hay (no queda) un lugar sano
заде́ть (затро́нуть) за живо́е — tocar a lo vivo (en lo vivo)
шить на живу́ю ни́тку — hilvanar vt
ре́зать по живо́му — cortar por lo sano
жи́вы бу́дем - не помрём погов. — ≈ saldremos sanos y salvos
* * *adj1) gener. animado, avisoado, despierto (бойкий), expresivo, gràfico (о языке, стиле), hablado (о языке), vivo, activo, brioso, caluroso, espiritoso, espirituoso, pronto, vegetoanimal (о природе), viviente2) liter. vivaz3) mexic. bizbirindo4) Arg. garifo, zafado5) Col. recuerdo6) Chil. matucho -
19 живой
[živój] agg. (жив, жива, живо, живы)1.1) vivo; viventeпока я жив — finché avrò vita, finché campo
2) vivace, vispo; espressivo3) attivo4)5) m. persona viva6) n. живое esseri viventi2.◆задеть (брать, взять) за живое — pungere sul vivo
живого слова не услышишь — (a) mancano interlocutori; (b) mancano persone intelligenti
жив курилка! — toh, chi si vede!
-
20 душа
1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.* * *душа́; (в сочетании с числ.) осо́бабез души́ — (в восторге от. чего-л.) у за́хваті, у захо́пленні; ( без памяти от страха) не тя́млячи (не пам'ята́ючи) себе́, не тя́млячись
в душе́ — ( мысленно) у душі́, у ду́мці, у думка́х; ( по своим склонностям) у душі́
говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)
См. также в других словарях:
живого места нет — цельного, здорового не тронутого Ср. Живого нет местечка! И только на строке Торчит кой где словечко, Как муха в молоке. Некрасов. Песни о свободном слове (наборщики, после просмотра цензором). Ср. Болею от любви (жены) да от ласки полюбилось ей… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
нет — Несть, недостает, отсутствует, не имеется, и в помине (заводе) нет; вышли, перевелись, пропали. Его нет, он в отсутствии, в отлучке, блистает своим отсутствием. Его и след простыл; ни слуху, ни духу, пропал, да и только; как не бывало. Налицо… … Словарь синонимов
нет — I. частица. 1. Употр. как отрицательный ответ на вопрос или как выражение несогласия (может выступать в качестве предложения; противоп.: да). Есть будешь? Нет. Вы поедете на симпозиум? Нет. Садитесь, пожалуйста. Нет, нет, спасибо. // Внутри речи… … Энциклопедический словарь
Живого места нет — Живого мѣста нѣтъ (цѣльнаго, здороваго, не тронутаго). Ср. Живого нѣтъ мѣстечка! И только на строкѣ Торчитъ кой гдѣ словечко, Какъ муха въ молокѣ. Некрасовъ. Пѣсни о свободномъ словѣ (наборщики, послѣ просмотра цензоромъ). Ср. Болѣю отъ любви… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Живого места нет — ЖИВОЙ, ая, ое; жив, жива, живо. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
живого места нет — См … Словарь синонимов
живого слова не услышишь — нареч, кол во синонимов: 2 • нет людей со свежей, деятельной мыслью (1) • нет собеседников (1) … Словарь синонимов
живого места нет — Живого ме/ста нет (не остаётся), см. живой … Словарь многих выражений
нет людей со свежей, деятельной мыслью — нареч, кол во синонимов: 1 • живого слова не услышишь (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
нет собеседников — нареч, кол во синонимов: 1 • живого слова не услышишь (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
нет — 1. частица. 1) а) употр. как отрицательный ответ на вопрос или как выражение несогласия (может выступать в качестве предложения; противоп.: да) Есть будешь? Нет. Вы поедете на симпозиум? Нет. Садитесь, пожалуйста. Нет, нет, спасибо. б) отт.… … Словарь многих выражений